ТзОВ "Ковель - Агро - Альянс"вже більш як 12 років бере участь в сільськогосподарських виставках в Україні. Але в цьому році завдяки запрошенню наших колег з фірми «Асстор» частина нашої «команди» відправилась в Мінськ, де з 05 по 09 червня проходила виставка "БЕЛАГРО - 2018". До речі, 2 чоловік з 4-х в РБ їхали вперше. Враження почались відразу після перетину українського кордону. На білоруській стороні ( замість обшарпаних українських вагончиків ) стояли капітальні будівлі, обладнані по останньому слову техніки, бар’єри, серйозна інфраструктура. Вразила натягнута зверху сітка - щоб ластівки не селились.
Кордон перетнули без проблем, але митний огляд був дуже суворий, перераховували навіть кількість рекламних аксесуарів. Ну ось ми на білоруській стороні. Дорога дуже добра, але їхати будемо по правилам - датчики швидкості стоять дуже часто. Хлопцям їхати приходиться багато – тому привід для заздрості вже є, навіть два – бензин дешевше процентів на 35. Треба відмітити, що частина доріг в РБ платні, тому їдемо на білоруських номерах. Вартість одного кілометру 0,04 євроцента + 20 євро пристрій (можна купити на заправці) для зчитування платежів.
Не дивлячись на спеку дорога пройшла швидко. На трасі Брест-Мінськ-Москва дозволена швидкість 120км (крім деяких участків). Традиційна зупинка на кордоні Брестської області у величавого зубра. Ще годинка і ми, припарковавши машину, заходимо на виставку – вона розташована при в’їзді в Мінськ вздовж траси.
Знаходимо стенд фірми «Шауманн» - його важко не знайти – кольори «Шауманн» такі ж як і кольори українського прапору. Вітаємось і знайомимось з новими колегами, і в них, і в нас нові консультанти.
На відкритих площадках стоїть техніка, як кажуть «до кольору, до вибору», клітки з тваринами, басейни з рибою. В окремих павільйонах розташовані стенди з продукцією, з необхідною селянину –обладнанням, ветпрепарати - і я мимоволі замислююсь, скільки треба для того, щоб отримати кінцевий результат – зерно, м'ясо, молоко.
Вечір закінчується в кафе – очікування більше години, невеликі порції, несмачне безалкогольне пиво і ціна, за яку в Україні можна нагодувати 15 чоловік.
Наступний день починається, як зазвичай, з кави в Мінському готелі з символічною назвою «Звезда», де немає ні яєшні, ні сосик, ні гарніру.
На стенді уже в 8.30 – ще немає відвідувачів, та і половина стендів пустують. Обходимо не поспішаючи експозицію – багато білоруської техніки: змішувачі «Хазяин Амкадор», навантажувачі, кормо- і зерноприбиральні машини виробництва Гомсельмаш, Лид скогоі інших заводів. Техніка непогана, але по відгукам споживачів якість і сервіс не дотягують до європейських стандартів. Особливу цікавість викликали вольєри з тваринами. Нам вдалось вгадати корову – переможницю, при чому чисто по екстер’єру.Переможницею виставки стали корови з Агрокомбинату «Снов» з денними надіями 46 літрів. Порадувало те, що два других місця зайняли тварини з господарств Брестської обл. – «Муховец» і «Остромечево», які використовують в годівлі премікси фірми «Шуманн» і звичайно губі корма заготовляють з консервантами фірми «Шуманн»: Бонсілаже Форте, Бонсілаже Альфа, Бонсілаже Кукурудза.
Для відвідувачів виставки – розваги, але для учасників доволі складна робота: наплив відвідувачів – хтось цікавиться продукцією, просять рекламну продукцію – і з цього натовпу важливо розпізнати дійсно тих людей, яким це потрібно, з якими можна почати співробітництво. Але і з свого досвіду можу сказати, що виставка ефективна для клієнтів з якими вже працювали, а знайти нових доволі проблематично.
Основна користь нашої подорожі була в спілкуванні з нашими білоруськими партнерами. У всіх є особистий досвід в годівлі тварин. До речі, серед консультантів «Асстор» є і керівники господарств.
Ми ознайомились з технікою силосування суріпиці. В РБ така техніка практикується давно, а в Україні за час нашої роботи нам вдалось переконати тільки одне господарство. Обговорили проблеми осіменіння корів, кетозів, парезів. Про що б не говорили на виставці, розмова завжди була про роботу, за чим і їздили.
Замовити дзвінок
